Понеділок, 02 травня 2016

«Денонсація» Криму або ціна угод

Автор 
Оцініть матеріал!
(0 голосів)
Чорноморський флот у Севастополі. Чорноморський флот у Севастополі. Фото: Йорген Делеуран.

Підписані договори між Україною і Росією про приналежність Криму і кордони держав не були виконані Російською Федерацією. 

Належність території Криму – предмет суперечки між Україною і Росією. Протягом усього часу, починаючи з 1954 року, коли півострів став частиною території України, до питання його передачі поверталися багато разів.

Договір про дружбу...

31 травня 1997 року відбулося підписання «Договору про дружбу, співпрацю і партнерство між Російською Федерацією і Україною». Документ зобов'язував сторони поважати територіальну цілісність обох держав і підтвердив непорушність існуючих кордонів країн. Договір набув чинності 1 квітня 1999 року. Він був підписаний терміном на 10 років з можливістю подальшого подовження ще на десятиліття у випадку, якщо жодна з країн не заявить про намір його розірвання не менш, ніж за півроку до закінчення чергового періоду. Оскільки подібної заяви жодною зі сторін не було оприлюднено, відповідно дія цього документа була продовжена на новий термін – до 2019 року.

Договір про державний кордон

У квітні 2004 року обидві держави ратифікували укладений раніше договір про державний кордон, який засвідчував приналежність Кримського півострова до України.

Розділ Чорноморського флоту

Після розпаду СРСР проблемою українсько-російських відносин став Чорноморський Військово-морський флот Радянського Союзу, який у 1994 році був розділений між державами. Під час цієї процедури стосунки військовослужбовців обох флотів були досить напруженими і доходили часом до фізичного протистояння. Ситуація, що склалася в автономії, перебувала на межі збройного протистояння між Україною і Росією.

З 1994 до 1997 рік глави двох країн підписали двосторонні договори, метою яких було врегулювання ситуації з Чорноморським флотом. Після переговорів українській стороні відійшли 30 бойових кораблів і катерів, 1 підводний човен, 6 кораблів спецпризначення, а також 28 суден забезпечення і 90 бойових літаків. РФ отримала 338 кораблів і суден, 106 літаків і вертольотів.

9 червня 1995 року президенти підписали Угоду про окреме розташування російського Чорноморського флоту і ВМС України.

Військові об'єкти Криму

В урядових угодах щодо Чорноморського флоту, підписаних 28 травня 1997 року, Російській Федерації виділили на півострові два пункти базування флоту – у містах Севастополь і Феодосія. Також сусідня держава отримало в оренду полігон морської піхоти і два аеродроми. Україна була згодна використовувати Чорноморський флот у Криму поза межами Севастополя. Разом з тим Росія взяла на себе зобов'язання не розміщувати на території своїх баз у Криму ядерної зброї.

21 квітня 2010 року глави обох держав поставили підписи під Харківськими угодами, що передбачають продовження терміну оренди пунктів базування російського Чорноморського флоту в Криму на 25 років, починаючи з 2017 року. Крім цього, документ передбачав можливість продовження цього терміну ще на 5 років.

18 березня 2014 року головна база Чорноморського флоту у Севастополі де-факто перейшла під юрисдикцію Росії, а Харківські угоди були денонсовані Російською Федерацією.

Реакція світу

Більшість держав-членів ООН не визнали легітимність, результати кримського референдуму і наступні після нього зміни статусу АР Крим та міста Севастополь. Україна і західне співтовариство дали оцінку діям Росії і визнали їх актом агресії, окупації та анексії частини української території, а також порушенням територіальної цілісності України. Це призвело до розриву західними лідерами співпраці з Росією у форматі «Великої вісімки» і спричинило за собою введення санкцій проти РФ.

На своєму засіданні 27 березня 2014 року Генасамблея ООН прийняла резолюцію, що підтверджує незаконність проведеного в Криму референдуму, але варто відзначити, що резолюції цієї міжнародної організації не мають обов'язкової сили, а носять лише рекомендаційний характер.

Позиція Росії

РФ розглядає факт приєднання Криму як результат реалізації права населення півострова на самовизначення після зміни влади в Україні. При цьому після фактичного захоплення і окупації території України Генеральна прокуратура Росії визнала передачу Кримської області РРФСР до складу УРСР в 1954 році неправомірною.

Переклад Вікторії Захаркіної

Прочитано 2241 разів Останнє редагування П'ятниця, 20 травня 2016

Підтримай нас

CVR номер: 35 70 79 64.

Підтримай нас

 

cu logo 200x200


Найпопулярніші запити

fb   

mistse dlia reklami

Made by Amaze Studio Team