Тоді Руслану стали називати володаркою Європи, українською Жанною д'Арк, гордістю і національним символом країни. Такою вона залишається і зараз – незалежною і норовливою, самовідданою і хороброю, енергійною і, звісно ж, «дикою».
Руслану неможливо порівняти ні з жодним виконавцем. Вона самобутня, як гуцульський край. Її неймовірна енергетика б'є через край, виступи переповнені експресією і драйвом, а оригінальний етнічний стиль співачки, ексклюзивний вокал і потужний голос підкорили не тільки українських глядачів.
Малою батьківщиною Руслани Лижичко стало стародавнє місто Львів. Там вона народилася 24 травня 1973 року. З ранніх років співала у дитячому ансамблі і брала участь у вокальних конкурсах. Руслана закінчила Львівську консерваторію і продовжила музичну кар'єру, у чому їй ось уже багато років допомагає чоловік і продюсер Олександр Ксенофонтов.
1996 рік став для Руслани знаковим. Вона отримала Гран-прі міжнародного фестивалю мистецтв «Слов'янський базар». Авторитетне журі було вражене колоритним виконанням і приголомшливим голосом молодої української співачки, яка заслужила найвищих балів.
Зовсім скоро виконавиця ліричних пісень стала іншою – імпульсивною, енергійною і стрімкою. Новий грандіозний проект Руслана назвала «Мить весни». Завдяки роботі іміджмейкерів у неї з'явився не просто впізнаваний образ, але й неповторне поєднання етностилю з елементами мілітарі і фентезі.
У 2000 році Руслана з притаманною їй наполегливістю взялася за новий проект – «Гуцульський». Його підсумком став альбом «Дикі танці», що отримав статус двічі платинового.
Українські «Дикі танці» і поїхали на стамбульський конкурс «Євробачення», де 15 травня 2004 року Руслана підкорила Європу. Це була найкраща культурна презентація України, про Руслану дізналися у багатьох країнах світу. Це була заслужена перемога, вона прийшла до співачки не випадково, а стала закономірним результатом реалізації колосального потенціалу Руслани, креативної ідеї і неймовірної роботи.
Народна артистка України Руслана Лижичко активно підтримувала «Помаранчеву революцію», після неї навіть стала народним депутатом, але через рік склала з себе повноваження. А коли у 2013 році студенти вийшли у Києві на Майдан Незалежності з вимогою підписати договір про асоціацію з ЄС, Руслана знову підтримала людей. У дні трагічних подій на Майдані вона знаходилася поруч з ними, була учасником Революції Гідності і зараз не залишається осторонь громадського життя.
Джерело: www.vmiremusiki.ru